Матеріали досвіду Каряки С. М. для участі у VII міській виставці педагогічних технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

територіальний відділ освіти, молоді та спорту Шевченківського району

дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 196 «Рожева зоренька»

 ДОСВІД РОБОТИ:

 «Формування елементів
логічного мислення дошкільників – важлива умова успішного розвитку
логіко-математичної компетенції»

 Автор досвіду:

Каряка Світлана Миколаївна,

вихователь другої категорії

 

м. Запоріжжя, 2015 р.

 Каряка

 Світлана Миколаївна,

 1974 р. народження

 Освіта: вища,

 2010 році закінчила

 Бердянський державний

педагогічний інститут

Стаж роботи: 22 роки

 

Працює на посаді вихователя в дошкільному навчальному закладі з 2003 року

Результат атестації: присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії»

Завідувач ДНЗ: Алімова Лілія Вікторівна.

69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого 13а.

тел.: (0612)655374, E-mail: dnz196zp@ukr.net

сайт ДНЗ: http://rojevazorenka.esy.es

 

ЗМІСТ

1. Постановка проблеми. 4
2. Аналіз останніх досліджень. Проблема розвитку мислення
   дошкільників у різноманітних наукових підходах.                                    5
3. Мета та завдання роботи з розвитку логічного мислення. 7
4. «Логічне мислення, як чинник успішного розвитку
   логіко-математичної компетенції». Викладання основного матеріалу. 9
5. Організація роботи щодо формування елементів логічного мислення
   впровадженням логічних ігор та вправ. 12
6. Результативність роботи. 17
7. Література. 19
8. Додатки.

 

1. Постановка проблеми.

Відомо, що людина відрізняється від інших живих істот своїм умінням мислити, думати, міркувати. Сьогодення потребує від дитини перш за все вміти добувати і опрацьовувати інформацію; бути завжди зрозумілим у викладі своїх думок; вміти аргументовано довести власну точку зору і переконати в її правильності, або висловити своє ставлення до думки інших під час дискусії; знаходити найкоротші і правильні шляхи виправлення помилок.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Закон України «Про дошкільну освіту» наголошує про важливість розробки нових освітніх технологій, спрямованих на розвиток у дитини найбільш продуктивних видів і форм мислення. Сучасні вимоги до дошкільної  освіти в Україні визначають завдання логіко-математичного розвитку дітей та забезпечення оволодіння вихователями методикою формування у дітей логічних умінь для подальшого використання в практичній діяльності.

У Законі України «Про дошкільну освіту» наголошується, що: «дошкільна освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. [1].

З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси.

Виходячи з положень Базового компоненту дошкільної освіти, педагог має озброїти дитину вмінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше, ніж окремо формувати систему знань і вмінь із математики, природи, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. [2].

Відповідно до положень Базового компоненту моє завдання сформувати у своїх вихованців вміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, приймати самостійні рішення. В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні наголошується, що сучасна українська освіта може і повинна не тільки передавати молодшому поколінню естафету набутих людством досвіду та знань, але й навчити його творити своє життя та вільно мислити. У багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях доведено, що за певних умов навчання діти здатні опанувати логічні операції вже в дошкільному віці.

Розвиток логічного мислення – це важливий та необхідний процес мислення, при якому людина використовує логічні конструкції та готові поняття. Необхідно відмітити, що логічне мислення та уява лежать в основі практичних винаходів, які створило людство. Можна навіть сказати, що логічне мислення – це основа геніальності. Здатність логічно мислити дозволяє розуміти що відбувається навколо, розкривати істотні сторони, зв’язки в предметах і явищах навколишньої дійсності, робити умовиводи, вирішувати різні завдання, перевіряти ці рішення, доводити, спростовувати словом, все те, що необхідно для життя та успішної діяльності будь-якої людини. Розвиток логічного мислення процес довготривалий. Кінцеве становлення відбувається в початковій школі. Тому нам, дорослим, необхідно вже з молодшого дошкільного віку розвивати основи логічного мислення, щоб в майбутньому у дитини не було проблем з навчанням, щоб вона із задоволенням відвідувала уроки в школі та була успішною.

Багато педагогів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Це призводить до того, що в дитини сповільнюється зростання розвитку логічного мислення і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому. Тому існує об’єктивна необхідність пошуку таких психолого-педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей дошкільного віку, значному підвищенню рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, не збільшуючи при цьому навчальне навантаження на дітей. Незважаючи на велику кількість досліджень з різних аспектів розвитку логічного мислення,  дану проблему не можна вважати вирішеною. Це спонукало мене на вибір теми дослідження «Формування елементів логічного мислення дошкільників – важлива умова успішного розвитку логіко-математичної компетенції дитини в дитячому садку».

 

2. Аналіз останніх досліджень.

Праці психологiв i педагогiв довели, що розвиток логiчного мислення вiдбувається одночасно й у взаємодiї, на основi формування в них таких якостей : уміння видiляти суть питання (висловлення), відмежовуватися від неiстотних деталей, тобто абстрагуватися; переходити вiд конкретної ситуацiї до схематичної, не опускаючи нiчого iстотного, створювати простішу модель ; видiляти iз загального твердження часткове ; робити логiчнi висновки з посилань i застосовувати ці висновки; оцiнювати ефективнiсть способiв рiзних обчислень, перетворень.

Теоретичні й експериментальні роботи А. С. Виготського, Ф. Н. Леонтьева, С. Л. Рубенштейна свідчать про те, що логічне мислення, творча уява, осмислена пам’ять не може розвиватися в дитини у результаті спонтанного дозрівання вроджених задатків. Вони формуються протягом дитинства, у процесі виховання, яке відіграє, як писав Л. С. Виготський «провідну роль у психічному розвитку дитини». [3].

Логічне мислення, на думку Г. С. Костюка, характеризується послідовністю. «Послідовність мислення поля­гає в умінні людини дотримуватися логічних його правил, не суперечити самій собі у своїх міркуваннях, дово­дити, обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думка виплива­ла одна з одної, не відходити від теми міркування, дотримуватися певного плану у викладенні думок, контро­лювати їх хід». Розвиток мислення дошкільника – цілісний процес, окремі сто­рони якого перебувають у нерозривному взаємозв’язку.[4, с. 116.]

Вміння логічно мислити, на думку Н. А. Подгорецкой, включає в себе ряд компонентів: уміння визначати склад, структуру і організацію елементів і частин цілого і орієнтуватися на істотні ознаки об’єктів і явищ; уміння визначати взаємозв’язок предмету і об’єктів, бачити їх зміну в часі; уміння підкорятися законам логіки, виявляти на цій основі закономірності і тенденції розвитку, будувати гіпотези і виводити наслідки з даних посилок; вміння виробляти логічні операції, усвідомлено їх аргументуючи. [5].

М. М. Поддьяков, вивчаючи мислення дошкільника вважає, що основним напрямком здійснення досліджень цієї проблеми є те, що потрібно знайти і розробити такі засоби мимовільної актуалізації уявлень, які були б доступні дітям дошкільного віку. А також, розробити засоби, оволодіння якими дозволило б дітям вільно оперувати своїм уявленням, та які б впливали на її повноту, точність, ливидність утворення та кореляцію з переживаннями і думками. Як засвідчує його досвід практичної роботи, розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мовленням, розширення життєвого досвіду. Варто застерегти, що механічне запам’ятовування різноманітної інформації, фрагментарної та хаотичної, копіювання дорослих міркувань не сприятливе для розвитку мислення дошкільника. Головне – формувати мислення, спрямоване на освоєння дитиною оточуючої дійсності, як складову творчого ставлення дитини до оточуючого . [6, с. 176-179].

В. О. Сухомлинський писав: «Не обрушуйте на дитину лавину знань – під лавиною знань може бути похована допитливість. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Відкривайте завжди щось недоговорене, щоб дитині хотілося ще раз вернутися до того, що вона довідалася». [3].

В. О. Сухомлинський наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення, діяння у процесі пізнання, оскільки «розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків». [3].

Ряд думок та педагогічних висновків щодо логічної поінформованості старших дошкільників знаходимо у працях П. Блонського, який пов’язує розвиток логічного мислення дошкільників зі збагаченням їхнього досвіду, з пізнанням істотних ознак предметів і явищ навколишнього світу та з прагненням до знань. «Порожня голова не міркує, – писав він. – Чим більше досвіду і знань має ця голова, тим здатніша вона міркувати».

Д. Д. Зуєв, В. В. Краєвський вважають, що розвиток логічного мислення у дошкільника потрібно здійснювати конкретно через навчання, виявлення та роз’яснення логічних операцій.

К. Д. Ушинський стверджував, що дитина мислить образами, звуками, барвами. З ім’ям К. Д. Ушинського пов’язані становлення і розвиток педагогічної психології, як галузі психологічної науки, що вивчає закономірності навчання і виховання. В його працях було показано, яке значення в навчальної діяльності мають пам’ять, увага, мова, почуття, мислення. Зокрема, він відзначав важливість розвитку логічного мислення у дітей.  К. Д. Ушинський визначив, що «розвиток – логічного мислення – це значить привчити дітей до послідовності, доказовості, ясності, визначеності, самостійності і точності вираження».[7].

Ідеї К. Ушинського про розумове виховання знайшли своє втілення у концепціях Є. Водовозової. В книзі «Розумове і моральне виховання дітей від першого прояву свідомості до шкільного віку» вона розглядає розумове виховання у тісній єдності з моральним, естетичним, фізичним. Турбота про виховання розуму повинна перш за все полягати в удосконаленні зовнішніх органів  чуття та у вихованні процесу уявлень. Процес сенсорного виховання вона розглядає у зв’язку з розвитком вищих психічних функцій, пізнавальних процесів, що сприймаються у єдності з розвитком мислення, мови, пам’яті. Для досягнення позитивних результатів дитину по трібно вчити усвідомлено сприймати навколишній світ у процесі активної пізнавальної діяльності, розвивати таку важливу якість, як спостережливість: «якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ». [8]

У педагогічних дослідженнях Ю. К. Бабанського, І. А. Барташнікової, В. П. Бєспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Є. М. Кабанова-Меллер, В. Ф. Паламарчук розглянуті проблеми логічного мислення, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій дітьми, їх зв’язок з розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані у навчанні дітей. [9].

Дослідження, проведені під керівництвом П. Я. Гальперіна, виявили, що для дошкільного віку поетапне формування понять відкриває більші можливості, ніж це уявлялося раніше. Було доведено, що за допомогою методу поетапного формування розумових дій розвиток логічних операцій можливо вже в дошкільному віці.
На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що психологічний аспект розвитку логічного мислення припускає цілеспрямовану діяльність по виявленню спонукальних мотивів, цілей, індивідуальних особливостей логічного мислення, а також аналіз розумових операцій з позиції усвідомлення суб’єктом лежать в їх основі логічних прийомів.[7]

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми дошкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л. Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленької . У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання дошкільники швидко набувають навички логічного мислення: уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки. В.Г.Бейлінсон, М.М.Поспєлов вважають, що логічні прийоми є невід’ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому у дітей автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів. Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф. Паламарчук).  [ 9 ].

Слід зазначити, що багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають логічні та математичні операції взаємопов’язаними. Так, Піаже стверджував, що формування математичних операцій передбачає формування логічних операцій (хоча це не означає, що формування числа переноситься у сферу логіки). Число можна розглядати як синтез класів і логічних відношень в одному операційному цілому.

У дослідженні Н. І. Непомнящої також доведено, що стійкість і дієвість математичних умінь дошкільнят залежать від синтезу різного змісту в цілісній математичній дії. Вона пропонує в змісті математичної освіти дошкільнят замінити просте відношення «предметна дія» – «операція з числом» на складнішу структуру: предметні дії чи ситуації; загальні математичні поняття (множина, рівність, ціле, частина та ін.); логічні операції; дії з числом. [10]

Американський  професор, викладач літератури мічиганського коледжу, доброволець програми розвитку критичного мислення, Девід Клустер стверджує, що мислити  можна в будь – якому віці: не лише у студентів, а і в дошкільників достатньо для цього життєвого досвіду.

Актуальність  цього висловлення  безперечна. Адже дошкільний  вік – сприятливий і значущий період для виявлення  та розвитку творчого потенціалу особистості.  У цьому віці формується комплекс цінностей, якостей, здатностей, потреб особистості, що лежать в основі її творчого ставлення до дійсності.

Разом з тим, єдиного підходу як організувати навчання щодо вирішення питання з розвитку  логічного мислення у дошкільників ,  у педагогічній теорії немає.

 

 

3. Мета та завдання роботи з формування логічного мислення.

Згідно основним критеріям визначення життєвої компетентності дошкільняти, його особистісної зрілості є оптимальний для віку розвиток пізнавальної активності: дитина володіє належним обсягом життєво необхідної і доступної віку інформації, схильна до самостійного розв’язування нескладних проблем, уміє елементарно аналізувати, порівнювати, групувати, обчислювати, вимірювати, логічно міркує, робить самостійні висновки; любить експериментувати, дошукуватися істини.

Головною метою нашого дошкільного закладу є виростити здорову, творчу, інтелектуально розвинену дитину; забезпечити гармонійний розвиток особистості кожної дитини, враховуючи її здібності, нахили, психологічні та індивідуальні особливості.

Дитячий садок працює за освітньою програмою розвитку «Дитина в дошкільні роки», яка передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності.

Програма «Дитина в дошкільні роки», що стосується формування логіко-математичної компетентності дошкільника, передбачає здатність здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів та множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, часі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини,  ширини, висоти, об’єму,  маси, часу.

Базовий компонент дошкільної освіти особливу увагу приділяє логіко-математичному розвитку дитини, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення. Що означає кожна із них? Серіація – упорядкування об’єктів за ступенем інтенсивності однієї чи кількох ознак;

Класифікація – вміння подумки поділяти предмети на класи за їхніми найсуттєвішими ознаками;

Вимірювання – порівняння однієї величини з іншою, прийнятою за одиницю;

Обчислення – здійснення підрахунків, розв’язування задач.

Оволодіння прийомами логічного мислення сприяє формуванню в дитини цілісної картини світу й активізує пізнавальні здібності, вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обгрунтовувати свою думку, робити прості умовисновки. Принциповою особливістю  програми є логізація математичного змісту.

Педагогічна робота з розвитку логічних умінь дітей полягає у створенні відповідних умов для формування в дошкільника пізнавальної активності: вправляння в умінні досліджувати, трансформувати, експериментувати та моделювати різні за величиною, кількістю та просторовим розміщенням об’єкти; використання мислитель них операцій і логічних прийомів; здійснення вимірювань та елементарних обчислень. [2, с.185]

Відповідно програми «Дитина в дошкільні роки», моя мета сформувати  компетентного дошкільника з логіко-математичного розвитку, який вміє:

• порівнювати, зіставляти, аналізувати, виробляти власні судження;
• знаходить кілька варіантів розв’язання проблем;
• знає основні числа, здійснює розрахунки, розв’язує прості арифметичні задачі;
• здійснює серіацію предметів за величиною, масою, об’ємом, розташування в просторі, перебігом подій у часі;
• класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та кількістю;
• вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час.
• проявляє інтерес до математичної діяльності;
• знає співвідношення між одиницями часу, вміє визначати час за годинником;
• прагне самостійно розв’язувати логіко – математичні задачі.

Беручи до уваги вище зазначені задачі компетентного випускника дитячого садка, а також вимоги та завдання Базового компонента, Державної освітньої програми «Дитина в дошкільні роки» ,  можна  визначити такі головні напрямки формування логічного мислення.

1. Формування прийомів розумових дій ( аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації):
2. Виділення ознак предметів( форма, розмір, колір, матеріал тощо);
3. Порівняння предметів за спільними та відмінними ознаками; визначення істотних ознак групи предметів.
4. Розвиток словесно – логічного мислення: вживання логічних сполучників: і, або; розуміння понять: кожен, один з, хоч би один, усе, деякі, і тому подібне; робота з умовиводами: істинні та хибні умовиводи.
5. Формування вміння слухати і виконувати інструкцію дорослого.
6. Розвиток дрібної моторики, тактильного, слухового, зорового сприйняття.[11]

Метою моєї роботи є створення ситуації успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Розвиток логічних здібностей дітей дошкільного віку – одна із актуальних проблем сучасності. Діти з розвиненою логікою  швидше запам’ятовують матеріал, більш  впевнені в  своїх силах, легше адаптуються  в новій обстановці, краще підготовлені до школи.

При цьому важлива не стільки наявність логічних вмінь і знань, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість, мислення, самостійність  суджень,  поводитися  компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального та життєвого досвіду.

Значно важливіше , щоб сучасний дошкільник міг звертатися до своїх логічних і математичних умінь у ході освоєння широкого світу, зокрема співвідносити інформацію з фактами власної біографії, орієнтуватися в просторі, відчувати рух, характеристики часу, засвоювати основні закони буття: зміну дня і ночі; визначати своє положення серед об’єктів природи, предметів та людей; знаходити схоже і відмінне, опановувати дії об`єднання, упорядкування, групування предметів, діяти свідомо, з відчуттям доцільності зробленого, з розумінням зв’язку причин та наслідків.  [ 2, с.185 ]

Вважаю, що питання формування логічної компетентності є принциповим для особистісно орієнтованої моделі компетентного випускника дитячого садочка.

Досвід навчання свідчить про те, що розвиток логічного мислення у дошкільників найбільшою мірою відповідає вивченню початкової математики. Для математичного стилю мислення характерні чіткість, стислість, розчленованість, точність і логічна послідовність міркувань, уміння користуватися символікою. У зв’язку з цим перебудовано зміст навчання математики в школі та дитячому садку. Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, набуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення – образи предметів, їхніх ознак, відношень. [10 ].

4. «Логічне мислення як чинник успішного розвитку логіко-математичної компетенції», викладання основного матеріалу.

Сьогодення передбачає створення умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності. Введення компетентності як пріоритетної категорії в дошкільну освіту означає підготовку дитини до реалій життя, вміння жити в соціумі, користуватися отриманими знаннями.

Нерідко трапляється так, що дитина, здавалося б, чудово підготовлена до школи, а вчиться в першому класі не  дуже успішно. Це відбувається тому, що навчаючи умінням і навичкам – читати, писати, рахувати, часто забуваємо про необхідність розвивати здібності, і, насамперед, логічне мислення.

Ми маємо сформувати в наших вихованців уміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації, приймати самостійні рішення, аргументувати свої міркування, помічати і розкривати    причинно-наслідкові    зв’язки в довкіллі.

Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини елементів логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Логiчне мислення є могутнiм засобом успiшного навчання й виховання, необхiдною умовою досягнення позитивних результатiв.

Логiчне мислення – це вибiркове емоцiйно-пізнавальне ставлення особистостi до предметiв, явищ, подiй навколишньої дiйсностi, а також до відповiдних видiв людської дiяльностi. Тут виступаютъ в єдностi об’єкт логiчного мислення, що має захоплюючi, привабливi сторони, i є суб’єкт, для якого ці сторони життєво важливі. [12].

Iншими словами, уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозумiти, що, чому i як вiдбувається, знайти в собi сили, щоб вiдшукати вiдповiдi на цi запитання, не вiдступити перед труднощами, а, дiставши вiдповiдь, знову прагнути вперед, у незвiдане – все це, разом узяте, i є логiчне мислення. Логiчне мислення емоцiйне, воно дарує радiсть творчості, радiстъ пiзнання, воно міцно пов’язане з гостротою сприймання навколишнього свiту, увагою, пам’яттю, мисленням i волею.

Логічно мисляча людина завжди має свою позицію, може переконливо аргументувати свою думку. Добре знає значення слів, уміє сформулювати свої думки й відстоювати свої погляди в дискусії. Вміє слухати й чути співрозмовника, логічно міркувати й робити правильні умовиводи; перевіряти гіпотези, аналізувати аргументацію опонента, свої й чужі помилки, робити на їхній основі правильні висновки. Така людина розуміє закон імовірності, вміє ухвалювати обдумані, зважені, розумні рішення, оцінювати бажані й небажані наслідки певних дій. Вона здатна чітко ставити завдання, планувати свою діяльність, демонструвати гнучкість розуму і готовність до сприйняття нових ідей. Знання логіки сприяє культурному та інтелектуальному розвитку особистості.

У педагогіцi розрiзняютъ чотири якiснi етапи розвитку логiчного мислення.

– Зацікавленість вважається найелементарнiшим мисленням, що за певних ситуацiй оволодiває дітьми, але при змiнi ситуацiї швидко зникає. Цей стан розвитку мислення пов’язаний з новизною предмета, яка може й не мати особливого значення для людини.

– Допитливiсть –  характеризується прагненням проникнути за межi побаченого, розширити свої знання, дiстати вiдповiдi на запитання, що виникають пiд час навчання. На цьому етапi для дітей характернi емоцiї здивування, почуття радостi вiдкриття. Вони самi прагнуть вiдповiсти на запитання: чому?, прагнуть розширити свої знання.

–  Пiзнавальне мислення – ще вищий етап розвитку дитини. Таке мислення пов’язане з намаганням дитини самостiйно розв’язати  проблемне питання. В центрi уваги – проблема, а не готовi знання. Дитина  напружує думку, вольовi зусилля, виявляє емоції.

– Теоретичне мислення  – характеризується спрямованістю дитини не лише на глибоке i мiцне засвоєння знань, пiзнання закономiрностей i опанування теоретичних основ, а й на застосування їх на практицi. Теоретичне мислення виникає  тодi, коли формуються науковi погляди, переконання, стiйкий свiтогляд. [ 12 ].

Усi цi етапи розвитку логiчного мислення змінюються, взаємо проникають, пов’язуються мiж собою, часом спiвiснують в єдиному актi засвоєння знань, пiзнаннi нового.

Головна умова розвитку логiчного мислення – це розуміння дитиною змiсту i значення виучуваного.

Друга важлива умова – це наявнiсть нового як у змiстi виучуваного, так i в самому пiдходi до його розгляду.

Третя умова – це емоцiйна привабливiсть навчання. Треба прагнути, щоб здобуті  знання викликали в дітей емоцiйний вiдгук, активізувати їх моральнi, iнтелектуальнi та естетичнi почуття.

Чому важливе логічне мислення? Тому, що воно приводить до правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Роблячи помилки та навчаючись на них, ми опановуємо правила логічного мислення й користуємось ними щодня. Це так звана інтуїтивна логіка, неусвідомлене використання законів логіки, або те що називають, природним здоровим глуздом.

Сучасні діти прагнуть цікавитися всім, що сьогодні відбуваєься в світі. З кожним роком діти стають зацікавленіші, відвертіші, розкутіші. Їм подобається на занятті не просто слухати, а й бути активними  учасниками навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати.  Педагог повинен постійно організовувати на своїх заняттях таку діяльність, щоб навчання було успішним, а здобуті  знання –  якісними.  Мені  хочеться, щоб на занятті панувала атмосфера творчості, відчуття пошуку, духовної свободи, результативності. Тому я у роботі зі своїми дітьми постійно намагаюсь побудувати  навчальний  процес  так, щоб діти проявляли живість уявлення,  фантазію, могли  порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та підсвідомість.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Моє  завдання – відшукати розумові здібності і розвивати їх. Адже в майбутньому житті стануть у пригоді міцна пам’ять,  увага, логічне   мислення. Усе це розвивається під час виконання  різних  пізнавальних  завдань. Важливо  на  занятті  використовувати проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання.

Дослідження переконливо показали, що розвиток логічного мислення найбільш активно відбувається у процесі організованого навчання : заняття з математики і  провідної діяльності дошкільнят – грі.

За концепцією  О.О. Давидович, В.Г. Зака, А.В. Белошиста, М.І. Моро, математика займає провідне місце.  Вона відточує розум дитини, розвиває гнучкість мислення, вчить логіці. Математика – це глибоко логiчна наука. Введення дитини навiть у початкову елементарну математику абсолютно неможливе без достатнього рiвня розвитку логiчного мислення. Головне – створити умови для самостійного пошуку дітьми вирішення завдань,  не пропонувати при цьому ніяких готових способів, зразків вирішення. Допомогти дитині оволодіти такими розумовими вміннями, як абстрагування, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, кодування і декодування. Такі вміння дозволять легко освоювати нове, розвинути самостійність і активність мислення, сформувати елементарні навички алгоритмічної культури мислення.[13]. Саме математика надає сприятливу змогу виховання волі, працьовитості, наполегливості у подоланні труднощів, затятості у досягненні цілей.

Сьогодні математика надає значний вплив в розвитку інших наук і практики, є базою науково-технічного прогресу і є важливим компонентом розвитку елементів логічного мислення.

Що може змусити дошкільника замислитися, почати міркувати над тим чи іншим логічним за­вданням, питанням, задачею, коли ці завдання не є обов’язковим для ньо­го? В жодному разі, не примушення. Вважаю, що основним джерелом спонукання дитини до розумової праці на заняттях може бути інтерес.

Привертаю дитячу увагу за допомогою різних за­собів: яскравого оформлення групи,  незвичайного вступного слова, залучення казкових героїв ( завдання з казковими сюжетами, ігри подорожі). Важливо, щоб діти, не втра­тили інтерес та почуття задоволення, які виникли у них на занятті. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з однолітками, у процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, мислення.

Логічні ігри і вправи є одним із засобів формування в дітей  логічного мислення.  Логічні завдання дозволяють дітям на доступному математичному матеріалі, в опорі на життєвий досвід, будувати правильні судження без попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил логіки. У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об’єкти, виконувати найпростіші види аналізу й синтезу, установлювати зв’язки між родовими й видовими поняттями.[ 6 ]

Логічні ігри добре поєднуються із навчанням. Включення в заняття логічної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на працю настрій в дітей, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння нового матеріалу. Логічні вправи в ігровій формі надзвичайно корисні. Завдяки логічним іграм вихователь може естетично оформити навчальний матеріал, а дитина емоційно сприймає  його. Логічні вправи залучають пасивних дітей до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному занятті, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в дітей знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

Логічні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень, умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання, а при недостатньому використанні гри знижується активність  та  інтерес дітей до навчання.

Логічні  ігри і вправи  слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що тісно пов’язаний з іншими видами навчальної роботи. Тому використання логічних завдань під час занять математики є не лише бажаним, а навіть необхідним елементом навчання математики та розвитку логіки у дітей.

Систематичне використання на заняттях математики спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір дітей і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. «Головна задача навчання математиці, причому із самого початку, – учити міркувати, учити мислити», – писав педагог-новатор А.А. Столяр.

Тому я поставила перед собою мету – розкрити суть і значення розвитку логічного мислення дошкільнят та розробити тематику занять з використанням таких методів і прийомів, які допоможуть навчати дітей оперувати логічними судженнями і поняттями.

 

5. Організація роботи щодо формування елементів логічного мислення впровадженням логічних ігор і вправ.

Бажання батьків, якомога раніше навчити дитину мислити.  Тому я в своїй роботі роблю акцент на розвиток логічних умінь у дошкільнят, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції.        Логіко – математичну освіту в своїй роботі я спробувала розглянути, як засіб формування життєвої компетентності дошкільника. Я намагалась розглянути дошкільника, як активного суб’єкта, який не є стороннім спостерігачем або пасивним слухачем, а докладає власних зусиль для того, щоб зрозуміти чого варто уникати, а чого прагнути, як досягти успіху і що для цього потрібно.

Важливим чинником на початку роботи з формування логічного мислення це створення   відповідних  умов:

• надаю дітям максимум свободи;
• заохочую ініціативність, креативність;
• заняття повинно викликати позитивні емоції;
• заохочую кожну дитину;
• не загострюю увагу на невдачах;
• з появою перших ознак утоми або втрати інтересу до заняття , припиняю його;
• у роботі використовую казкові сюжети, елементи змагань, ігри-подорожі;
• спонукаю дітей розмірковувати, пояснювати свої дії;
• якщо дитина зіткнулася з труднощами, знаходжу разом з нею спосіб виконання завдання;
• нові завдання подаю у вигляді відкриття;
• новими поняттями ознайомлюю у вигляді взаємозв’язку з предметами навколишньої дійсності;
• навчаю дітей робити вибір та власний висновок;
• збагачую взаємозв’язок між усіма сферами розвитку.

Свою роботу з дітьми на заняттях спрямовую на вирішення таких завдань:

-​ навчити дітей логічно мислити;

-​ робити правильні висновки, доводити розпочату роботу до кінця;

-​ використовувати різні прийоми вирішення завдання;

-​ легко і швидко використовувати набуті знання у різних життєвих ситуаціях.

Розпочала  роботу над розвитком  мислення у дітей якомога раніше – ще в молодшій групі. Щоб зробити мислення дітей не­стандартним, навчаю  дітей  міркувати самостійно.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» – так доцільно налаштовувати  дітей, прагнучи розвинути  їхній інтерес до логічних завдань.

До занять з математики я добираю вправи стимулювання пізнавальної активності . При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім  логічно  аналізувати і відбирати правильні відповіді.  Для  розвитку логічних  навичок намагаюся добирати цікавий і пов’язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій дітей, наприклад:

• дидактичні та сюжетні ігри;
• задачі у віршах;
• логічні вправи;
• задачі-жарти;
• ребуси;
• ігрові та цікаві ситуації;
• корисні вправи «Цікава математика», «В королівстві Математики».

Такі нестандартні завдання передбачають оригінальне розв’язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожної дитини   активності, гнучкості мислення.

Під час проведення занять використовую ігрову форму, поєдную  індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах, заохочую  дітей самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується. Включаю логічні ігри математичного змісту, які виховують у дітей пізнавальний інтерес, здатність до творчого пошуку, бажання і вміння вчитися. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, характерними для кожної цікавої задачі, завжди викликає інтерес у дітей. Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них вірні рішення. Діти починають розуміти, що для правильного вирішення логічного завдання необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якийсь «підступ» і для її вирішення необхідно зрозуміти, в чому тут хитрість.

В молодшій групі проводжу ігри на розвиток пам`яті, уяви, сенсорних здібностей:

«Зоопарк» (складання силуетів тварин з геометричних фігур), «Прикрасимо для мами серветку» ( зорова пам’ять, орієнтування на площині);   «Домалюй фігуру», «На яку фігуру схожий предмет», «Підбери пару», «Веселі ґудзики».

Дітям подобаються головоломки з лічильними паличками, які  виховують бажання проявляти розумове напруження, зосереджувати увагу на проблемі, а так само розвивають логіку думок, міркувань і дій. Із задоволенням виконують завдання з кольоровими паличками: знайди та покажи паличку такого ж кольору , знайди всі жовті (червоні, сині, інші) палички,  знайди всі палички такої самої довжини, візьми по одній паличці різного кольору, знайди і покажи саму коротку (довгу) паличку, назви її колір,  візьми дві палички і знайди серед них довгу (коротку), розклади палички за кольором, візьми дві палички одного кольору, які вони по довжині?, побудуй килимок, щоб смужки були одного кольору,  побудуй килимок так, щоб всі смужки в ньому були різного кольору.  Під час виконання дитиною цих завдань нескладно з’ясувати, як вона  засвоїла кольори.

Продовжуючи роботу з розвитку логічного мислення пропоную дидактичні вправи які використовую на заняттях математики в середній групі:

–  «Логічні казки», «Казки про фігури», Гра «Чарівні перетворення» (геометричні фігури перетворити на якісь предмети – чоловічків, тварин, фантастичні істоти та на інші смішні фігури ), «Лабіринт» (знайти ходи між заплутаними лініями), «Хитрі намистинки» (встановивши закономірність розташування чисел у рядку, дописати ще кілька), «Цікаві фігури» (знайти точку на фігурі, починаючи з якої можна обвести всю фігуру, не відриваючи руки і не повторюючи жодної лінії двічі.)

Дітям шостого року життя пропоную  ігри на розвиток логічного мислення:

«Логічні ланцюжки» (простежити, як змінюються числа на першому малюнку; використати цю закономірність під час заповнення порожніх кілець ланцюжків на наступних малюнках);

«Магічні квадрати або знайди дев`ятого» (Знайти закономірність у розташуванні цифр, фігур або предметів, а потім заповнити порожню клітинку .); «Збери картинку»,  «Друдли»

З метою активізації пізнавальної діяльності,  на кожному занятті застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток логічних здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Вправа «Логічні кінцівки».

• Якщо стіл виший від стільця, то стілець… ( нижчий від стола).
• Якщо 6 більше ніж 5, то 5… (менше ніж 6).
• Якщо сестра старша за брата, то брат… (молодший від сестри).

Вправа «Доповни речення».

• У трикутника 3 кути, а у квадрата…..
• Якщо два збільшити на  один то стане….

Вправа «Чарівні цифри» ( діти з’єднують   крапки, утворюючи цифру).

Вправа « Виклади намистинки за зразком».

У старшому дошкільному віці  основну увагу приділяю  розвитку у дітей умінь самостійно аналізувати різні об’єкти, предмети, порівнювати їх, узагальнювати. З цією метою використовую 6-10 об’єктів. Різноманітні вправи сприяють вдосконаленню уміння класифікувати предмети; виділяти їх істотні ознаки, підставу класифікації і сериації; простежувати зміни в розташуванні об’єктів у зв’язку із зміною підстави класифікації або сериації. Пропоную розкласти бруски або кубіки по висоті, потім по товщині, за кольором. Кожен предмет при цьому займає певне місце залежно від наявності в нім тієї або іншої якості. Діти виділяють різноманітні властивості об’єктів, проявляючи при цьому самостійність в оцінці, віднесенні об’єктів до певного класу.

Найбільш успішна дидактична гра «Кольорові обручі». Особливої уваги приділяю організації  дидактичних ігор з дітьми. Їх проводжу  щодня, незалежно від видів запланованих навчальних занять.  Прикладом різних видів дидактичних ігор є такі: «Збери в кошики», «Що, де?», «Покажи стільки ж», «Швидше називай», «Гра з паличками», «Яка цифра зникла?», «Хто більше назве?» , «Яка фігура зайва?», «Магазин іграшок».

Захоплюючі ігри на розвиток мислення, уваги, пам`яті є геометричні конструктори  на викладання зображень з геометричних деталей – це «Головоломка Піфагора», «В’єтнамська гра», «Монгольська гра», «Колумбово яйце», «Чарівне коло», які дозволяють враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їх схильності, можливості, рівень підготовки. Спосіб дії в іграх простий, проте вимагає розумової та рухової активності, самостійності і полягає в постійному перетворенні, зміні просторового розташування частин набору геометричних фігур. Складаючи фігурки дитина вчиться з’єднувати окремі деталі різного розміру і форми в єдине ціле роблячи це своїми руками, задовольняючи свою природну потребу «Я сам». До кожної головоломки додаю зображення таких силуетів як у натуральну величину з розбиттям на складові частини, так і просто силуети, де доведеться ще здогадатися, які частини і в якому положенні необхідно підставити. Приховуючи послідовність складання вже готових форм від дитини, призводить бажання пройти заново досвід творця і в процесі виконання завдань приходять думки придумати власні схеми. Крім іншого в такій грі дитина вчиться співвідносити геометричні фігури, знаходити взаємозв’язки між ними (наприклад, ромб можна скласти з двох трикутників, квадрат з двох трикутників, а великий трикутник з двох маленьких).

Але дані завдання не обмежують дитину у свободі творчості, вони розвивають просторові уявлення, уяву, конструктивне мислення, комбінаторні здібності, кмітливість, кмітливість, винахідливість, цілеспрямованість у вирішенні завдань.

Звичайно,  кожного заняття підбираю своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, «примусити» дітей розмірковувати, щоразу, обдумуючи заняття, намагаюсь перетворити його на час спілкування,  мислення,   діалог.

Дуже важливо підібрати посильні для дітей завдання, відповідні їх можливостям, розвитку.  Часто буває, що навіть здібна дитина не хоче слухати завдання, не те що розв`язувати, а тому доцільно використовувати зовнішню цікавість. Цього можна досягнути, якщо заняття буде схоже на казку.

Саме така форма дозволяє вдало ввести дітей у світ математики. Бажання допомогти улюбленому герою, який потрапив у біду,  прагнення розібратися в казковій ситуації – все це стимулює розумову діяльність дитини.

При складанні завдань треба домагатися, щоб поведінка казкових героїв відповідала сюжету казки: допомогти Попелюшці потрапити на бал, Герді знайти Кая, Червону Шапочку уберегти від вовка, поросятам побудувати будиночки, лісовим мешканцям бути в рукавичці і не розірвати її.   Симпатії дітей на стороні позитивних героїв. Добро торжествує, зло покаране, негативні якості висміюються. Казкові завдання продовжують виховувати дітей.

Необхідно зацікавити дітей завданнями, надати їм фантастичність, магічність але які  розвивають логіку, міркування, підвищують активність думки.

На мій погляд, необхідно, щоб кожне нове завдання логічного змісту, спонукало дитину до розвитку мислення, вміння думати, знаходити правильне рішення даної проблеми. Тому намагаюсь  роботу побудувати таким чином, щоб у процесі її як найбільше використовувалась наочність: демонстраційний матеріал, таблиці,  картки , лабіринти. Коли я проводжу з дітьми логічні вправи, то роботу організовую таким чином, щоб кожна дитина мала матеріал для виконання вправи. У процесі роботи перед кожною дитиною ставиться проблемне питання, або створюється проблемна ситуація. Дітям дається можливість для висловлювання своїх думок, поглядів. Я прагну наприкінці кожного завдання підвести дитину до певного висновку та допомагаю  їм сформулювати його.

Отже, добираю такі завдання, які б сприяли формуванню у дітей прагнення здобувати знання, бажання мислити, доводити й аргументувати власну думку, елементарну критичність мислення, уміння уникати логічних помилок, уміння використовувати набуті знання в інших видах діяльності.

Моє завдання  на занятті – включити всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу. Вважаю доцільно використовувати індивідуальний підхід при проведенні занять , який дає можливість не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес до  заняття. Індивідуальні картки забезпечують активну участь всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здатностей, уваги, попереджає інтелектуальну пасивність у окремих дітей, виховує  наполегливість, цілеспрямованість  і  інші  вольові  якості.

Проводжу заняття за типами: індивідуальне, групове та в парах. Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вихователя, а і своїх однолітків. Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини, ніж спілкування з дорослими. Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

На сьогодні для мене є показником, коли діти вміють  дискутувати, доводити власне твердження, володіння достатнім словниковим запасом, перенесення знань, умінь і навичок у нові ситуації, прояв  критичності і незалежності суджень, здатність фантазувати, виявляють допитливість, винахідливість, здатність висувати гіпотези, знаходити несподівані асоціації, проявляти самостійності.

По можливості використовую діяльнісний метод навчання, при якому діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співрозмовників. Отримуючи мінімум готових фактів, діти виявляють максимум активного творчого пошуку. Це заняття – подорожі, у космос, ліс,  на іншу планету, шукання скарбів. Така робота сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів, креативному збагаченню особистості.

Намагаюся якнайчастіше в процесі заняття задавати дітям такі питання:
– Як ти вважаєш?
– Чи згоден ти з думкою товариша?
– Як іще можна відповісти на це запитання?
– Чому не можна сказати інакше?
– Як зміниться відповідь, якщо ми змінимо умову?
– Порівняйте відповіді товаришів і виберіть кращу на вашу думку.

Чому  вибрали саме цю?

Вчу дитину відстоювати свою думку, оперувати  різними варіантами доведення, використовую​чи такі мовленнєві звороти: «Це правильно тому, що…»; «Я переконаний, бо…»; «Я впевнений у тому, що…»;  «Я сумніваюся через те, що…»; «Я не згоден з цим, бо…»; «Я думаю інакше, бо….».

Внаслідок цього  дитина вчиться вирішувати проблемні ситуації, робити певні висновки, приходити до логічного висновку, активна  впродовж заняття.

Повсякденно займаючись з дітьми, помітила, що мислення дитини не спонтанний процес, а процес опанування дитиною системи знань у спілкуванні з вихователем й у постійному вправленні своїх розумових здібностей.

Хочу відмітити, що важливим є не стільки логіко – математичні уміння дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень. Діти повинні розуміти, що набуті ними знання їм дійсно потрібні і навчилися ними користуватися.

Культура суджень та поведінки дошкільника – найкращий показник належного розвитку в нього логічних умінь, запорука здатності до адекватної поведінки. Узагальнюючи вище сказане, можна зазначити, що для розвитку логіко – математичних умінь важливо, щоб навколишнє середовище, в якому перебуває дитина, було варіативним, різноманітним, надавало дитині можливість почуватися відкривачем нових знань, було доступним для ознайомлення, безпечним для життя і водночас давало можливість виявити здорову міру ризику.

Моя робота по формуванню компетентності дитини в логіко- математичному розвитку, яка спрямована на підтримку, збереження та розвиток мислення, пам’яті, уваги, вміння поводитися в різних життєвих ситуаціях, здійснювалася засобом логічної математичної освіти малюків.

Названі методи і прийоми дають позитивні результати. У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують із множинами, будують умовиводи, у процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші. Із власного досвіду  спостерігаючи за своїми  дітьми,  з’ясувалася ступінь засвоєння знань у різних видах діяльності.  На заняттях з фізичного виховання діти, будуються по дві, три колони, розходяться парами направо і наліво, утворюють кола. При виконанні різних видів вправ закріплюються вміння орієнтуватися в просторі: права і ліва сторона, повороти півколом, колом.  На  заняттях малювання діти  добре орієнтуються на аркуші паперу, розташовують зображення по всьому просторі.

Діти самостійно організовують ігровий простір. В сюжетно рольовій грі «Сім`я» під час приготування обіду,  вимірюють умовною міркою крупу, лічать овочі та фрукти, розставляють посуд  відповідно до кількості  гравців, закріплюють знання про об’єм (розлити чай або каву),  у грі «Магазин»  рахують умовні гроші, розраховуються з покупцем, розклеюють цінники на продуктах, сортирують товар на полицях, вільно користуються вагами.

Конструювання розвиває мислення, окомір, координацію рухів, розуміння відмінностей між предметами і тими функціями, які вони виконують. В групі в наявності конструктори та будівельні набори з різних матеріалів (пластика, дерева, метала).

В конструктивно-будівельній діяльності діти набувають не тільки конструктивно-технічних вмінь – споруджувати окремі предмети з будівельного матеріалу (будинки, дитячі майданчики, мости), робити з паперу різні вироби (літаки, ялинкові іграшки, кораблики), але й узагальнених вмінь – цілеспрямовано розглядають предмети, порівнюють їх між собою і розчленовують на частини, бачити в них спільне і відмінне, знаходять основні конструктивні частини, від яких залежить розташування інших частин, роблять висновки і узагальнення.

На прогулянці знаходять найвище дерево, найтовще; вміють знайти найдовшу , найкоротшу доріжку до майданчика. Збираючи каштани, жолуді: порівнюють у кого більше за кількістю, групують за розміром, придумують та викладають дитячі картини ( зображення сонечка, грибочка, ялинки, казкових героїв, транспорт та інше ) при цьому діти самостіно уявляють зображення, спростовуючи його; наприклад: автомобіль це квадрат, прямокутник, два круга. Спостерігаючи з дітьми на вулиці за будинками швидко знаходять  яких вікон більше (квадратних або прямокутних), які будинки знаходяться з правої сторони, які з лівої, порівнюють їх.

Під час розглядання книжок , звертають увагу на номери сторінок,  в робочих зошитах самостійно знаходять завдання.

Для того, щоб здатність логічно мислити  постійно розивалась,  в групі створено розвиваючий  куточок , що  поповнюється і оновлюється новими  настільно-друкованими  іграми , шахи, шахмоти, доміно, які активізують  мислення в самостійній діяльності дітей.

Ми хочемо, щоб діти були розумнішими за нас, талановитішими, мудрішими і здібними, а ігри з логічним навантаженням – вірний шлях до геніальності.

Навички , уміння логічно мислити, придбані в дошкільний період, будуть служити фундаментом для одержання знань і розвитку здібностей у більше старшому віці – у школі.   Дитині, що не опанував прийомами логічного мислення, сутужніше буде даватися навчання – рішення завдань, виконання вправ зажадають більших витрат часу й сил. У результаті може постраждати здоров’я дитини, ослабне, а те й зовсім згасне інтерес до навчання.

Опанувавши логічними операціями, дитина стане більше уважним, навчиться мислити ясно й чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших у своїй правоті. Учитися буде легше і  виходить що процес навчання  буде  приносити радість і задоволення.

 

 

6. Результативність роботи.

Наступним кроком в моїй роботі стало обстеження дошкільників. З’ясовуючи вміння дітей логічно мислити, я орієнтувалась на те, що саме вони знають з математики, як розуміють вислів «логічно мислити» і якими вміннями та навичками користуються при вирішенні того чи іншого завдання. Обстеження дітей проводились на основі вміння логічно мислити під час математичних завдань, логічних задач, вправ, індивідуальних карток. У процесі дослідження я спостерігала за поведінкою дітей, їх зацікавлювали нестандартні задачі, питання, завдання – лабіринти, індивідуальні математичні завдання, віршовані задачі, ігри – головоломки.

Під час обстеження сформованості рівня життєвої компетенції, були запропоновані завдання для молодшої групи: об`єднай фігури за кольором, знайти коротшу доріжку до будинка, гра «Лабіринт», підібрати предмети за формою; для дітей середнього віку: викласти з лічильних паличок фігуру і предмет, згрупувати предмети за однією якістю, порівняти множини; в старшій групі  використовувала  дидактичні ігри «Кольорові обручі», «Друдли», «Знайди дев`ятого», «Головоломка Піфагора» . У своєму дослідженні я керувалася такими умовами підбору завдань: відповідність програмі й віковим вимогам; послідовність і поступовість; чіткість формулювання вихідного питання й практичного завдання; наочність.

Результати мого обстеження показали наступне: так в молодшій групі на початку року було виявлено низького рівня- 38%, середнього рівня -62%, в кінці року низького- 0, середнього 35%, достатнього рівня – 62%, високого -3%. В середній групі на початку навчального року : низького-0, середнього – 52%, достатнього – 48%; в кінці року середнього рівня дітей 30%, достатнього рівня – 45%, високого – 25%. У дітей шостого року життя показники знань на початку року  були такими : низького рівня -0, середнього рівня – 28%, достатнього – 45%, високого – 27%; в кінці року середнього рівня 0%, достатнього – 55%, високого – 45%.

Відсоток дітей з високим рівнем логіко-математичних знань зріс після застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами логічних вправ.

Беручи  до уваги аналіз вивчення  роботи з розвитку логічного мислення дає можливість  робити висновок:

• у дітей значно виріс рівень логічних знань, умінь, навичок;
• дошкільники активно прагнуть здобувати різноманітні знання, докладають власні зусилля, щоб висловлювати власні думки, чітко та вільно користуються логічними нормами;
• у дітей сформувалось позитивне ставлення до розвитку у них логічно мислительної активності .

Обрані шляхи , сприяли тому, що  діти володіють засобами логіко-математичної компетентності. Данні свідчать, що впровадження логічних ігор та вправ  на заняттях є ефективними, привабливими та цікавими  методами та прийомами формування логічного мислення у дітей. Крім того, встановлено, що логічні ігри та вправи дають можливість дітям більше засвоєння нового , ніж звичайні заняття.

Отже, можу  зробити висновок, що використання логічних ігор та вправ на заняттях і в повсякденному житті має вагомий вплив на формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого віку.

Література.

1. Закон України «Про дошкільну освіту» ж. Освіта України №33  12.09.2001.
2. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Міністерство освіти і науки України. Київ. Редакція журналу «Дошкільне виховання»  2003
3. Електронний ресурс : Розвиток логічного мислення у дошкільнят засобами  логіко- математичних ігор: http://ua-referat.com/.
4. Г.С.Костюк «Вікова психологія» Видавництво «Радянська школа» Київ 1976р. c. 270.
5. Електронний ресурс: Формування логічного мислення дітей молодшого дошкільного віку. http://cozap.com.ua/text/7183/index-1.html.
6. Дудкевич Т.В. „Дошкільна психологія” – Центр учбової літератури,2007р., с.392.
7. Електронний ресурс : Ідеї народності у вихованні педагогічної спадщини К.Д. Ушинського та її реалізація в системі дошкільного вихованняhttp://www.bankreferatov.ru/referats/86A776040C4C8482C325752A00447111/mso012826.doc.html .
8. Електронний ресурс: http://stud24.ru/pedagogy/rozumove-vihovannya-dtej-starshogo-doshklnogo/500910-1960087-page4.html
9. Електронний ресурс: Розвиток логічного мислення учнів початкових класів. http://bibliofond.ru/view.aspx?id=700070
10. С.О.Татарінова. «Особливості формування логіко-математичної компетентності дітей страшого дошкільного віку».  Дошкільна освіта № 1 (7), 2005 р.
11. С.Скворцова. Логіко-математична компетентність дитини: наступність дошкілля і школи.  «Дошкільне виховання»  №5  2011р.
12. Електронний ресурс: Логічне мислення – засіб успішного навчання і виховання. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat.
13. Електронний ресурс: Розвиток логічного мислення у дітей дошкільного віку в процесі ігор з нестандартним дидактичним матеріалом. http://vihovateli.com.ua/cons/1363-razvitie-logicheskogo-myshleniya-u-detej-doshkolnogo-vozrasta-v-protsesse-igr-s-nestandartnym-didakticheskim-materialom.html.

ДОДАТКИ

ЗАНЯТТЯ В МОЛОДШІЙ ГРУПІ.

«Казкова галявина».

Програмовий зміст:

Вчити дітей знаходити багато предметів і один, називати кількість предметів узгоджуючи  числівник з іменником. Вправляти у виокремленні  окремих предметів із групи та об`єднання предметів у групу, у використанні слів «багато, один, по одному». Закріпити знання про геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник. Розвивати вміння орієнтуватися в просторі. Виховувати уважність.

Матеріал: кольорові рулі , фігурки метеликів, квітів, будиночки, килим, листочки , два кошика.

Хід заняття.

Вих.-ль: кого побачиш – усміхнись, кого зустрінеш – привітайся,

І ніжно в очі подивись, і подружитись намагайся.

Сьогодні ми вирушаємо у подорож до казкової галявини. І поїдемо ми на автобусі.(ставайте один за одним, пригадайте пісеньку про автобус)

У автобус сіли ми, покататись раді, наш автобус голубий, мчить по автостраді. Поїхали!!!

Ось і приїхали! Подивіться, яка чудова галявина, що на ній? (квіти, метелики, листочки) Давайте порахуємо: скільки листочків, метеликів, квітів. Чого більше? Менше? На скільки?

Діти візьміть по одному метелику, і поверніть їх до своїх будиночків. На кожному метелику зображена фігура. Потрібно віднести метелика до того будиночка, на якому геометрична  фігура така , як у метелика. Далі рахуємо метеликів в кожному будиночку.

Пропоную відпочити.

Облітає листя, висохла трава,

Дивиться з ялинки , заспана сова,

Лис послухав тишу, обійшов лісок,

Кинувся на мишку ,а піймав листок.

Подивіться, а ми теж знайшли купу осіннього  листя.

• Які листочки? Якого кольору? За величиною?
• Скільки листочків? (багато).

Візьміть маленький листочок в праву руку.

• Скільки в руці листочків? (один)
• Скільки на столі? (багато)

Віднесіть до маленького кошика листочки в руці. Які лишились на столі? (великі) Віднесіть їх до великого кошика. Молодці.

Діти нам час повертатися до групи, сідайте у автобус.

Понад річкою у низ, пролягла доріжка, стій  автобусе, спинись, відпочинь хоч трішки.

• Сподобалась подорож?
• Що ми робили на галявині?
• Чи правильно віднесли метеликів до дому?

 

ЗАНЯТТЯ В МОЛОДШІЙ ГРУПІ.

«День народження Оленки».

Мета: Вправляти вміння дітей  систематизувати  та групувати предмети за кольором, формою, величиною; навчати визначати положення предметів відносно себе, розвивати елементарні уявлення про простір; впізнавати і називати назви геометричних фігур, продовжувати навчати розрізняти та називати цифри від 1до 3, вдосконалювати вміння дітей рахувати від 1 до 5, вправляти у порядковій і кількісній лічбі. Розвивати мислительні дії та операції, вчити аналізувати та узагальнювати здобуту інформацію в грі.

Матеріал:  іграшковий посуд, іграшки, плоскі фігури моркви, помідорів, огірків, цукерок різної геометричної форми, намисто, кольорові кільця, мотузка, паперові квіти, вазони, сніговими.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Привітання: Станем разом ми у коло, скільки друзів, глянь навколо,

Подивіться, посміхніться і за руки всі візьміться,

Тепло сердець ви передайте, радо друга привітайте.

• Доброго дня , усім!

Вих-ль: Діти, сьогодні вранці, на наш іграшковий комп’ютер надійшло повідомлення , я його вам прочитаю. (Читає, що лялька Оленка запросила дітей допомогти пригостити її гостей, які прийдуть до неї на день народження). Допоможемо? Тоді поїхали!

Діти імітують рух автомобіля. Приїхали!

Доброго дня, наші улюблені іграшки! Оленка вітаємо тебе з днем народження!

Діти , Оленка так хвилювалась, що не встигла все приготувати, давайте допоможемо!

Зараз ми приготуємо салат «Вітамінний», підійдіть до столу, подивіться, які овочі у нас є для цього салату? (назвіть) Уважно слухайте рецепт цього салату, щоб він вийшов смачний та корисний. Візьміть будь ласка 2 помідори, 3 огірка , 1 моркву. Салат приготували, пригостіть іграшки. Діти , що ми говоримо , коли пригощаємо?

Наші ляльки полюбляють не тільки салати, а і смачні цукерки, подивіться які різноманітні цукерки у нас є, візьміть тарілочки і підійдіть до своїх іграшок.

• Знайдіть цукерки синього і зеленого кольору, якої вони форми?
• Візьміть цукерку фіолетового кольору, якої вона форми?
• Знайдіть цукерки трикутної форми, якого вони кольору?
• Порахуйте , скільки цукерок у ваших іграшок.

Молодці, всіх пригостили, але я нагадаю, що цукерки це смачно, але не корисно і усі діти знають, що потрібно з`їсти  в день тільки одну цукерку, а чому?

Вих-ль: Наші іграшки засумували, давайте з ними відпочинемо, потанцюємо!

( Пісня Н.Шуть «Наше коло, мов сім`я»).

Вих-ль: Ми відпочили , я пропоную виготовити нашим іграшкам подарунок – намисто. Сідайте зручно, нанизувати намистинки ми будемо за цією схемою. Візьміть шнурочок, починаємо, якого кольору перша  намистинка, друга….

Діти, іграшки, вам  дякують за подарунок!

Поверніть іграшки до столу, а щоб у наших іграшок  завжди був гарний настрій, ми прикрасимо нашу кімнату квітами. Підійдіть до мене і подивіться, які квіти у нас. Візьміть, будь ласка вазон і послухайте завдання.

Потрібно знайти квіти у яких форма і колір пелюстки відповідає фігурі, зображеній на вашому вазоні.

• Яка фігура зображена на вашому вазоні?

Покладіть свої вазони на килимок і знайдіть свої квіти. Зверніть увагу на кожній квіточці заховалась цифра, нам потрібно розкласти квіти по порядку від 1 до 3. Нагадаю розкладати правою рукою зліва направо.

Помилуйтеся, як гарно стало, як ви правильно все зробили, навіть можна відчути аромат квітів. Просто прекрасно!

Поки ми прикрашали кімнату, наші іграшки розповідали різні історії , як вони взимку граються в сніжки, катаються на санчатах, ліпили сніговиків.

 

Може і ми покажемо, що і ми вміємо ліпити сніговиків і викладемо їх на нашій картині. Спочатку знайдемо великі кружечки, потім менші, які ще лишились? Я гадаю , що картина вийшла чудова, вам подобається?

 

Сьогодні я пишаюсь вами, бо я побачила , що ви завжди прийдете на допомогу, тим,  хто її попросить.  Лялька Оленка запрошує вас до столу на чай.

  

Конспект  природничо-математичної  діяльності   для дітей

  5-го року життя.

«ЧУДЕСА В ЛІСІ».

Мета:  Уточнити знання дітей про ліс,  дерева.  Виховувати інтерес до природи і бережне ставлення до неї.  Збагачувати знання дітей  про життя тварин  взимку, особливості життєдіяльності, вигляду, харчування тварин .

Продовжувати вчити дітей рахувати в межах п’яти у прямому і зворотному порядку кількісною і порядковою лічбою. Закріпити знання про  геометричні фігури. Формувати вміння  порівнювати дві групи предметів, визначати відношення (більше, менше, порівну);

Розвивати пізнавальні інтереси дітей,  розвивати смислову та образну пам’ять, вміння узагальнювати; розвивати      кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості .

Матеріал:  цифри, цифрова доріжка, індивідуальна картка «дикі тварини», роздатковий матеріал – грибочки, горішки; набори фігур до гри «Тварини».

Хід.

Вих-ль:   Що у світі найсвітліше? Наймиліше, найтепліше?

Що по небу вдень гуляє, ніч приходить –спочиває.

Діти, подивіться на наше сонечко, чого не вистачає? (промінців). Це сталося тому, що вітер  зірвав  промінці   та заховав їх в лісі.  Треба Сонечку допомогти , адже ви хочете щоб   на землі було  тепло, все розквітло, зазеленіло.   Щоб повернути промінці Сонечку необхідно потрапити до лісу і виконати  завдання від вітерка

Тож рушаємо у ліс,  для цього ми по черзі рахуємо кількісною лічбою від 1-10, та порядковою лічбою від 1-5.

Ось ми і в лісі, сідайте будь ласка, в лісі завжди чисте і свіже повітря , давайте зробимо дихальну гімнастику ( звучить музика , дихають через одну ніздрю).

1 – завдання : вікторина  «Що ми знаємо про ліс?»

• Діти , що таке ліс? ( це місце, де багато дерев, рослин, тварин, птахів).
• Які дерева ростуть в лісі? (клен, береза, каштан, сосна, дуб, липа)
• У яку пору року листя на деревах змінює колір?
• Назвіть дерева, на яких не ростуть листочки. ( сосна, ялинка)
• Які дерева мають солодкий сік? ( береза, клен)
• Чому дерева взимку не замерзають? (бо їх сік має цукор)
• Як називається ліс в якому ростуть тільки сосни та ялинки? (хвойний ліс)

При застуді дуже корисно дихати ароматом соснового дерева. Також  хвоя сосни має зміст вітаміну С взимку більше ніж влітку. Приймаючи  ліки з хвоїнок  сосни підвищується імунітет у людини, вона менше хворіє.

Я задоволена вашими відповідями  і ми справились з вікториною.

Проходьте в лісову школу, де нас чекають інші завдання.

Візьміть картку під №1.  На картці зображені  тварини, нам необхідно обвести тварин, які мешкають у лісі.

• Які тварини  ти  віділив?
• Як ми їх називаємо?

Це завдання виконали успішно. Переходимо до наступного , візьміть картку №2.

Допоможемо білочці порахувати свої запаси.

• Викладіть на першу смужку 3 горішка, на другу 5 грибочків. Чого більше, на скільки? Зробіть щоб було порівну.  Яку дію ти зробив? Скільки стало?

Я запрошую вас відпочити, проходьте на галявину.

Фізхвилинка: Очі-оченята.

Мої очі-оченята, вміють , уявіть, багато:

Можуть мружитись на сонце, заглядати у віконце,

Можуть плакати-ридати, можуть весело моргати

Вміють очі усміхатись, навіть дуже дивуватись.

Вгору –  в сторони дивитись, можуть віями закритись.

А коли їх відкриваю – все довкола помічаю.

Діти, щоб не заблукати у лісі,  нам допоможе   чарівна  доріжка , на якій переплутані цифри , і нам треба розставити їх  по порядку.

Добре, ви правильно розставили цифри.

Вітер приготував  набори  геометричних фігур , з яких вам треба викласти  фігури тварин,  допоможе вам схематичний малюнок.

• Хто в тебе вийшов, які використав фігури?

Розкажіть щось цікаве про цих тварин.

Вовк – не такий вже хижак, яким його  вважають,  він  може їсти і жаб, комах, навіть ягоди і дари полів і городів , чує  на далеку  відстань .

У ведмедів два шари шерсті. Перший шар короткий і щільний, служить він для утримання тепла. Другий – довгий і рідкісний, призначений для захисту від води.

Білка  вміє плавати.  Головне  задача не намочити хвіст , він тримає її на воді, якщо хвіст намокне, то білка потоне. Їдять не тільки горішки і гриби а і  нападають на птахів, витягують з гнізда  пташині яйця. Домашні білки люблять сухофрукти.

 

Лисиця дуже любить поласувати мишами. Полювати виходить увечері.  А ще дбає про вітаміни: їсть суниці , яблука, виноград. Добре плаває, стрибає. Лапи в лисиці на зиму обростають густою пухнастою шерстю

Зайці  їдять не тільки лише капусту, але і м’ясо : птахів, які попадають в капкани.

Заєць  вдатний стрибун.  Але він ще й чудовий бігун. У разі небезпеки негайно переходить до стрімкого бігу і досягає швидкості до 70 кілометрів на годину.

Вих-ль: Діти, за те що ви так  багато знаєте, вітер повернув сонячні промінці. Давайте їх віддамо сонечку.

Подивіться , як засяяло воно,  стало тепло, радісно навкруги.  Сонечко дарує всім життя на Землі.

А нам пора повертатись до групи, усі разом рахуємо зворотною лічбою : 5, 4, 3,2,1.

Я рада що ми з вами допомогли  сонечку, побачила дітей розумними, кмітливими.

• Що вам запам’яталось у подорожі? Що сподобалось?

 

Конспект заняття в середній групі.

«КАЗКИ ЗАПРОШУЮТЬ ДІТОК».

Мета: Продовжувати вчити  порівнювати множини, вчити їх урівнювати , користуватися поняттями «більше, менше, порівну»; закріпити знання про геометричні фігури, вчити називати їх особливості; вправляти  в орієнтуванні в просторі. Розвивати увагу, пам’ять. Виховувати самостійність.

Матеріал:  чарівна квітка, індивідуальні картки «рукавички», плоскі фігури – банки з помідорами, з огірками, годинник, стіл, килимок, картка з зображенням кімнати, набори геометричних фігур, паперові квіти.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вих-ль: Діти, сьогодні ми з вами відправляємось у подорож по казкам, а допоможе нам чарівна квітка. На кожній пелюстці загадка про казку, слухайте уважно.

В лісі довго він блукав, рукавичку загубив.

Так, ми з вами опинились в казці «Рукавичка» , і нам з вами необхідно допомогти дідусю знайти рукавичку.

(На дошку виставляється рукавичка, у дітей індивідуальні картки , на яких зображено 4-6 рукавичок. Дитина знаходить пару , обводить олівцем. Вихователь оцінює правильність виконаного завдання.)

Вих-ль : (відриває другу пелюстку) читає загадку:

Дівчинка знайшла хатинку, та не знала , що у ній,

Звір живе в мохнатій шубі, такий хижий і страшний.

Ми з вами опинились у казці «Маша і ведмідь». І ми допоможемо Маші прибрати в кімнаті ведмедя, щоб він її відпустив.

(У дітей індивідуальна картка , на якій зображена шафа, роздатковий матеріал.)

Вих.-ль дає вказівки дітям.

• На поличку з правої сторони поставити банки з помідорами.
• З лівої сторони , банки з огірками.
• На стінку угорі повісити годинник.
• На підлогу поставити стіл, під ним покласти килимок.
• На стіл покласти книги.

Вих.-ль запитує :

• Скільки банок з помідорами?
• Скільки банок з огірками?
• Яких банок більше, менше?
• Як зробити порівну?

Вих.-ль : Молодці , діти ми допомогли Маші навести порядок у кімнаті.

Фізхвилинка.

Вих.-ль: відриває третю пелюстку, читає,

Три бешкетника малі, разом пустували,

Як зима настала, хатки збудували.

Ось ми з вами у казці «Троє поросят». Пропоную побудувати хатки для поросят з геометричних фігур , які є у дітей.

(Діти викладають будинки з геометричних фігур).

Вих.-ль запитує:

• Яку фігуру використав для даху? Вікна? Дверей?
• Скільки фігур ти використав?
• Чим відрізняється квадрат від круга, прямокутника?
• Трикутник від квадрата?

Вих.-ль: Молодці, ви справились з усіма завданнями, допомогли героям .

Герої казок дарують дітям квіти прикрасити групу, але вони чарівні. Кожна квітка має певну кількість пелюсток, і ми зараз поставимо їх у вазу,  на якій є цифра і вона відповідає кількості пелюсток на квітці.

Підсумок.

• Яке завдання виконав швидко, яке було важким?
• Якому герою тобі сподобалось допоїти більше?

 

ЗАНЯТТЯ В СЕРЕДНІЙ ГРУПІ.

«Готуємось до свята».

Мета:Продовжувати вчити дітей орієнтуватися на аркуші: розуміти поняття угорі-справа, унизу-зліва, всередині; закріпити знання про назви геометричних фігур; вчити складати предмет з частин  в ціле; удосконалювати вміння порівнювати множини, користуючись словами «більше, менше, порівну», рахувати кількісною і порядковою лічбою, позначати кількість відповідною цифрою. Виховувати уважність, мислення, зосередженість.

Матеріал: набори геометричних фігур ( роздатковий мат.), розрізні картинки – квіти (пазли), іграшковий посуд, індивідуальні картки «Підбери клаптик до сукні».

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Вих-ль: Діти, скоро настане свято жінок, ваших мам, бабусь, сестричок. Звичайно, всі готуватимуть подарунки , і ви мабуть теж. Але ви не працюєте , як дорослі, не заробляєте грошей, щоб купити подарунок. Як ви гадаєте , що ви можете зробити, чим порадувати свою матусю? ( відповіді дітей)

Ви правильно думаєте, тому я пропоную приготуватися разом.

Перше завдання: приготувати торт.

Дітям роздана картка з геометричними фігурами. Вих-ль дає вказівки: в середину покласти круг червоного кольору, правий верхній кут і лівий нижній – трикутник синього кольору,  в правий нижній і лівий верхній кути – прямокутник жовтого кольору; всередині над кругом покласти жовтий прямокутник, унизу під кругом трикутник зеленого кольору.

Вих.-ль перевіряє , виконання завдання, хвалить діток.

Наступне завдання: прикрасимо кімнату квітами. Дітям роздаються квіти ( пазли) , на килимі збирають кожен свою квітку.

Вих.-ль: правильно склали квіти, як гарно прикрашена кімната.

Фізхвилинка.

Переходимо до наступного завдання. Необхідно підготувати посуд для  святкової вечері . Скільки завітає гостей? Скільки разом з вами? Подивіться, скільки у нас є чашок з блюдцями. Чого більше: чашок або блюдець? На скільки більше?Менше? Що ми можемо зробити , щоб було порівну?  Правильно, ви виконали це завдання.

Вих.-ль: зараз ми підготуємо одяг для матусі. Дітям роздається картка із зображенням одягу, клаптиків до них. Необхідно підібрати відповідно клаптик до одягу.

Діти перевіряють виконане завдання один у одного.

Вих.-ль: Я вважаю, що ми добре підготувались до наближаючого свята. Всі молодці, і матусі будуть задоволені вашими вчинками.

 

Заняття  з логіко математичної компетенції в старшій групі.

«Пригоди Попелюшки»

Мета:

Закріпити вміння самостійно складати  і розв’язувати  задачі, приклади. Формувати вміння порівнювати кількість , використовуючи знаки « < , >» . Розвивати логічне мислення , вміння орієнтуватися на аркуші паперу в клітинку.

Матеріал: картинки з сюжетними картинками, картинки з зображенням продуктів, паперові «гроші», індивідуальні картки «матриця», «порівняй предмети», аркуш в клітинку, олівці, фломастери, цифри.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Доброго ранку! Всіх я вітаю

Доброго ранку людям бажаю

Доброго дня і доброї ночі

Доброго вечора зичу охоче

Доброго дня Вам! Щиро вітаюсь

Будьте здорові! Людям всміхаюсь!

Вих-ль:  Сьогодні ми в гостях у чарівної книги, яка запрошує нас до казки

«Попелюшка». Всі діти знають , що трапилось у казці : сестриці поїхали на бал , а «Попелюшці» лишили цілу купу роботи , яку вона повинна виконати і тільки потім поїхати на бал. Я пропоную  допомогти  дівчинці . Допоможемо?

Проходьте будь ласка на свої  місця.

По-перше треба зробити домашнє завдання за сестриць. Розв’язати задачі.

Візьміть картку №1.

Подивіться  на малюнок , складіть задачу і розв’яжіть її. Запишіть  рішення.

(діти складають текст задачі, розв’язують)

Вих.-ль: Мені сподобалось  , як ви розв’язали  задачі.

Наступне завдання  : купити продукти. Візьміть свій гаманець і вирушаємо у крамницю.

Дидактична гра  «Купуємо продукти»

Вих.-ль: У кожного з вас є гроші, візьміть їх, порахуйте і подумайте , що можна  купити із запропонованих продуктів та приготувати.

( діти розповідають які продукти вони можуть купити, і що з них можна приготувати)

Вих.-ль:  Мені приємно , що всі діти економно використали свої гроші і зайвого не купували.  Повертаємось до кімнати.

Вих.-ль: Давайте подивимось, що далі нам треба зробити.

• «Порахувати всі предмети домашнього вжитку»

Дидактична гра    «Матриця»

Вих-ль: Візьміть картку під №2, порахуйте  фігури і складіть приклади, як в стовпчик  так і в ряд. (діти виконують завдання)

Пропоную дитині прочитати приклад.

Я бачу , що діти  швидко і вірно виконали завдання.

Подивимось, яку роботу загадала Попелюшці мачуха ще?

• «Порівняти кількість предметів.»

Вих-ль: Візьміть картку під №3, порівняйте пари цифр , використовуючи знаки «< ,  >».

(діти виконують завдання)

Поміняйте картку з сусідом і перевірити чи правильно дитина виконала це  завдання.

Вих-ль: Діти, ми так вправно виконуємо всі завдання тож у нас є час для

відпочинку . Проходьте на килим.

Фізхвилинка.  Пісня Н.Шуть.

Вих-ль:  Відпочили , тож працюймо далі.          Наступне завдання .

Попелюшці   – заштопати одяг.

Вих-ль:  Візьміть картку під №4 . Послухайте завдання: треба знайти клаптик

матеріалу до кожної сукні або спідниці.

Молодці, одяг привели у порядок.

Вих.-ль:  Діти, я бачу, що нам  лишилось іще одне завдання .

Посадити квіти, поливати, поки вони не виростуть .

Для цього візьміть  аркуш в клітинку , олівець і приготуйтесь до диктанту. Щоб краще виконати диктант, пригадаємо  цілющу мудру «Знання»,  яка покращує мислення , пам’ять, надає бадьорості.  Будьте уважні,  зосереджені та не відволікайтесь.

( проводиться графічний диктант   «Квітка»  )

Вих.-ль:  Візьміть свої квіти , викладіть на стіл, погляньте , яка чудова квітуча   галявина  . Подобається?  Я вважаю, що ми допомогли Попелюшці і вона може  їхати на бал.  Я пишаюсь вами сьогодні , бо я бачу розумних , дорослих дітей .

Питання:

• Скажіть мені чи задоволені ви своїм успіхом?
• Чим саме ти пишаєшся?
• Перед ким би ти хотів похвалитись?

Що найбільше тобі сподобалось робити?

ЗАНЯТТЯ В СТАРШІЙ ГРУПІ.

«В математичній країні».

Програмовий зміст: продовжувати вчити порівнювати предмети, використовуючи поняття «більше на, менше на, порівну», формувати знання про геометричні фігури, їх ознаки. Розвивати  вміння орієнтуватися в просторі.

Закріплювати знання про дні тижня, розвивати увагу, виховувати товариське ставлення одне до одного, бажання допомагати тим , хто цього потребує.

Матеріал: кольорові лічильні палички, набори геометричних фігур: трикутник, овал, квадрат, прямокутник, круг; індивідуальні картки – «знайди зайву фігуру».

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Вих-ль:  Королева Математики розповіла, про те , що у її країні трапилось: цифри і фігури переплутались, тому просить допомогти, навести порядок  в країні. Допоможемо?

Перше завдання – математична розминка.

• Рахуємо від 1до 10 ( кількісною, порядковою, зворотною лічбою по черзі),
• Ігрове завдання: назви наступне, попередне число;
• Станьте парами, у трійки, у четверо, по одному.

Друге завдання: У королеви є дві доньки, які люблять грати геометричними фігурами. Нам потрібно знайти на картці зайву фігуру і прибрати її.

Дид.гра « знайди зайву фігуру».

Робота з множинами.

Викладіть на верхну смужку 4 квадрата, на нижню5 трикутників.

• Скільки квадратів, трикутників?
• Чого більше, менше, на скільки?
• Як зробити порівну?

Всі діти виконали завдання вірно.

Пропоную відпочити. Гра на килимі  «Хто де знаходиться?»

Наступне завдання: дид.гра «Дні тижня» – королева просить нагадати їй назви днів.

Вих.-ль: Під час прибирання королева математики в королівстві знайшла  кольорові палички і не знає що з ними робити. Дітям пропонується викласти з кольорових паличок фігури: будинок, ялинку, квітку, цифри, геометричні фігури. (Робота проводиться на килимі)

Вих-ль: Діти ми збудували своє математичне місто , в якому живуть дружно як цифри так і фігури.

Я пишаюся вами , бо ви довели що можете бути працьовитими, дружніми, один одному завжди прийдете на поміч.

• В яку гру пограєш дома з батьками?
• Яке завдання було важке для тебе?

 

ЗАНЯТТЯ З МАТЕМАТИКИ.

«У країні СНІГОВОЇ КОРОЛЕВИ».

Програмовий зміст: Продовжувати вчити  дітей вимірювати довжину предмета за допомогою лінійки; закріплювати вміння рахувати порядковою та кількісною лічбою, називати сусідів чисел; формувати вміння складати та розв’язувати задачі та приклади. Розвивати уяву,мислення, вміння орієнтуватися в просторі. Виховувати активність на занятті, уважність, охайність.

Матеріал: цифри, геометричні фігури, індивідуальні картки «геометричні фігури», «матриця фігур» , сюжетні картинки для розв’язування задач.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Вих-ль:  До нашого садочка прийшла телеграма від Герди, вона шукає Кая , який покинув домівку і потрапив до Снігової королеви. Я пропоную допомогти знайти хлопчика. Але ми знаємо що Снігова королева дала завдання Каю , і якщо ми їх розв’яжемо , тим самим розтопимо холодне, крижане серце і повернемо його додому.

1. Гімнастика для кмітливих.

• Яка пора року?
• Назвіть зимові місяці.
• Який сьогодні день?
• Який був вчора, буде завтра?
• Скільки днів у тижні, назвати їх.
• Назви число , яке стоїть між 3і 5, 4 і 6.
• Назвати число, яке більше 5, але менше 7.
• Назви сусідів числа: 4,8, 2.

2. Задача.

У дітей сюжетна  картинка. Дитина складає задачу, знаходить її складові: умова, питання.

3. Дидактична гра.: «Матриця фігур» Діти перераховують всі льодяні фігури у квадраті , як  у стовпчик, так і  в рядок.
4. Фізхвилинка. «Сніжинки».
5. Індивідуальні картки «геометричні фігури».

Дитина вимірює за допомогою лінійки сторони фігури.

Чим вимірюється довжина? З якої цифри починаємо вимірювати?

6. Графічний диктант. «Будинок для фігур».

Вих.-ль: діти ми розтопили серце Кая, він пригадав, що його люблять і чекають дома, тому повертається до дому.

  

ЗАНЯТТЯ З МАТЕМАТИКИ В СТАРШІЙ ГРУПІ.

«МАЛЕНЬКІ РОЗУМНИКИ».

Мета: Продовжувати вправляти дітей в умінні рахувати порядковою, кількісною, зворотною лічбою в межах 10, називати суміжні числа. Формувати вміння складати і розв’язувати приклади. Удосконалювати вміння орієнтуватися в просторі. Розвивати логічне мислення, увагу. Виховувати інтерес до заняття.

Матеріал:  паперові «гроші»,  таблиця з будинками, цифри, картинки з зображенням продуктів, іграшок, одягу, індивідуальні  картки «матриця».

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вих.-ль: показує 10 гривень – що це? (запитує) Гроші, скільки гривень? Це багато чи мало? Для чого потрібні гроші?

( щоб ходити в магазин за покупками, купувати ліки в аптеці, квитки у кіно і інше).

Для чого нам необхідно вміти рахувати?

Дидактична гра «Рахуй далі».

Пам`ятаєте , Буратіно, якого обманули Кіт та Лисиця, бо він не вмів рахувати. Тому , діти в наш час необхідно вміти правильно  рахувати, щоб не трапилось біди.

Проводиться гра «Суміжні числа».

( діти називають  сусідів числа, яке називає вихователь)

Вих.-ль: У кожної цифри  є свій будинок. Пропоную розглянути таблицю з різними будинками. Завдання : порахувати кількість вікон у будинку і розставити   відповідно  цифри. Діти перевіряють правильність виконання завдання.

Фізхвилинка. Гра .  За вказівками вихователя діти шикуються по двоє, по троє.

Дидактична гра «Матриця». Картка з зображенням копійок. Діти рахують скільки грошей у рядку, у стовпчику.  Викладають за допомогою цифр приклади. Перевіряють один у одного.

Вих-ль : Я пропоную кожному взяти по 10 гривень і підемо до нашого магазину, що важливіше на них купити: іграшку чи продукти або одяг. Діти роблять покупки, пояснюють, чому вони зробили такий вибір.

Вих-ль: Тепер ви розумієте , чому треба бути розсудливим  в магазині, бо можна витратити гроші на якусь непотрібну річ, і не вистачить на необхідну.

Наше заняття закінчилось, я гадаю, коли зайдете з мамою до магазину, ви допоможете їй  вибрати потрібний, корисний продукт .

 

ЗАНЯТТЯ  В СТАРШІЙ ГРУПІ.

«Збирання урожаю».

Мета: Продовжувати вчити порівнювати множини, урівнюючи їх; використовувати поняття «більше на , менше на, порівну». Закріпити вміння розв’язувати задачі, знати її структуру, відповідь «записувати» цифрами. Формувати вміння використовувати знаки «< , >» при порівнянні множин (предметів). Розвивати самостійність, пам’ять, окомір. Виховувати  дружні стосунки з однолітками.

Матеріал:  кошик , різнокольорове паперове листя, сюжетні картини на розв’язування задач, роздатковий матеріал: картка з смужками,  листочки різного кольору, індивідуальні картки «Законсервуємо овочі», «Розстав знаки».

Хід заняття:

Вих-ль читає загадку: « В жовте лист пофарбувала, урожай с полів зібрала,

Золотила вербам коси, чарівна цариця….(осінь)

Осінь принесла  в кошику нам листя, пропоную розібрати його за кольором і порівняти яких листочків більше, менше.

У дітей роздатковий матеріал (5 жовтих, 6 зелених, 7 червоних листочків), діти розкладають на картці з 3 смужками . Рахують, на кожному рядку кількість позначають цифрою, порівнюють яких більше, менше, на скільки; визначають що потрібно зробити, щоб стало порівну.

Вих.-ль: Діти, чому осінь називають господинею? (восени збирають щедрі урожаї овочів та фруктів).  Зараз і ми з вами збиратимемо урожай.

Розв’язання задач .

1. У Нати 3 яблука, а у Микити на 2 більше. Скільки яблук у Микити?
2. На дереві було 5 груш, 2 впали. Скільки лишилось груш на дереві?
3. Бабуся зірвала на городі 4 помідори, потім ще 2. Скільки стало помідор?

Під час розбору задачі, вихователь  звертає увагу на умову, розв’язання, відповідь.

Фізхвилинка.

Вих.-ль: Скажіть , будь ласка , що матусі ваші  роблять з овочами і фруктами.

( варять варення, консервують та ін.)

Я пропоную вам теж законсервувати овочі на зиму.

У дітей індивідуальна картка з намальованими банками.

Завдання:

• В першу банку покласти(намалювати) 1 помідор,
• В другу на 2 більше,
• В третю на 1 менше,
• В четверту на 3 більше,
• В п’яту на 2 менше.

Потім вихователь запитує , скільки помідор у третій, четвертій, другій, п’ятій банці.

Діти , ми з вами законсервували овочі, зараз давайте порівняємо  скільки у нас фруктів.

Дітям роздана картка з зображенням різної кількості фруктів (у дві колонки), діти розставляють знаки  «< , >».

Вих-ль: Ми сьогодні з вами добре попрацювали, правильно виконали завдання.

ЗАНЯТТЯ З МАТЕМАТИКИ В СТАРШІЙ ГРУПІ.

Мета: Створювати умови для збагачення теоретичних знань про економне витрачання грошей. Продовжувати знайомити дітей з національною валютою – гривнею, та міжнародною – доларом, євро, з об’єктами торгівлі: крамниця, супермаркет. Закріпити поняття «ціна», «товар», дати поняття «здача», «вартість».  Вчити дітей встановлювати зв’язок між ціною, готівкової сумою і здачею. Формувати вміння складати  і розв’язувати математичні задачі та приклади на додавання і віднімання. Розвивати логічне мислення, увагу.

Матеріал:
Дрібні товари або ілюстрації із зображенням товарів, цінники; картинки грошей, індивідуальні картки  на кожну дитину.

Хід заняття.

Усміхніться, любі діти, гостям нашим шліть привіти,

Хай усмішка буде в кожній долонці, мов проміння теплого сонця,

А наше заняття цікавим стане, про нього розкажете татові й мамі.

Вих-ль: У кожної дорослої людини є гаманець, в якому лежать гроші. Як ви вважаєте , для чого потрібні гроші? (купувати речі, продукти, оплачувати послуги).

Дидактична гра «Що можна придбати за гроші, а що ні?»

( хліб, молоко, безпеку на дорозі, пальто, дружбу, іграшки, сонце, тістечко, повагу товаришів).

• Звідки в сім`ї з`являються гроші? ( батьки отримують заробітну плату).
• Як називають гроші в Україні?  ( гривні – показ слайда, це національна валюта, але і є міжнародна валюта – долар, євро, мабуть ви чуєте часто це слово від батьків).

Я знаю , що вже деяким дітям мама доручає ходити до магазину, купувати хліб, цукерку, морозиво. Тому я вважаю навчитись рахувати  повинні всі. Сьогодні я пропоную завітати  до нашого супермаркету, в якому кожен уявить себе покупцем, консультантом,  продавцем . Спочатку гімнастика для кмітливих.

• Назвіть яка пора року, скільки днів у тижні, 4 збільш на один, 8 зменшити на 2, 9 збільшити на 1, 5 зменшити на 2, який сьогодні день, назви суміжні числа числа 4, 9, 6.

Ви справились  з цим завданням і рушаємо до супермаркету. (діти сіли за столи)

Вих-ль:  Візьміть картку №1, ми опинились в овочевому відділку супермаркету. Зараз ми продавці, нам потрібно виставити ціну на овочі. Будьте уважні.

• Морква коштує 8 гривень, капуста на 2 гривні більше,
• цибуля на 1 гривню менше ніж капуста,
• огірок на 2 гривні менше ніж морква,
• перець на 1 гривню більше ніж огірок ,
• помідор на 3 гривні менше ніж капуста.

Ви правильно розставили цінники, відкладіть картку і переходимо до іншого відділку, тут ми з вами покупці. Необхідно обрати товар придумати задачу, розповісти її дітям.

Наприклад: У мене було 20 гривень, я купив сосиски  за 8 гривень. Скільки залишилось?  Як ви дізнались?  Діти викладають рішення задачі за допомогою роздаткового матеріалу.

2 задача: В гаманці 10 гривень, я купив молоко за 3 гривні. Скільки лишилось грошей?  Як дізнались?

Вих-ль:  Добре, пропоную  відпочити , проходьте на килим.

Фізхвилинка:

Всі ми добре потрудились, тож давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки,

Раз! – підняли руки вгору, Два!- нагнулися додолу,

Три! – повернулись вправо , вліво, на чотири – всі присіли,

Похитали головою, пальчиками повертіли

І за столи тихенько сіли.

Вих.-ль:  повертаємось  на місця. Ми опинились у відділку іграшок.

Діти купують іграшки, складають задачі.

Вихователь пропонує викласти  рішення задач на столі. (одна дитина промовляє запис).

Я задоволена вашими  відповідями і переходимо до наступного відділку.

Візьміть картку №2, , подивіться на полицях розкладені фрукти. Потрібно порахувати їх, записати і розв’язати приклади.

( діти записують приклади, вих.-ль пропонує прочитати приклад у першому стовпчику, 2 рядку, по діагоналі)

Дуже добре, сьогодні ви успішно виконували завдання.  Виходьте на килим. (питання дітям) ( що сподобалось, що було важко)

Мені приємно бачити дітей розумними і кмітливими. Вважаю , що ви добре підготовлені до самостійних покупок у крамниці.

ПОРАДИ БАТЬКАМ  ЩОДО РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ.

Велику роль у залученні дитини до світу математики відіграють батьки. Спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова  можливість поспілкуватися зі своїм малям.

На  вулиці.

• Ідучи до дитячого садочку , звертайте увагу, яка дорога до садка коротша, довша, чому?
• Спостерігаючи за автомобілями, в номерних знаках дитина називає цифри, знаходить  яких не вистачає цифр.
• Проведіть гру: « Знайди товще дерево», « Покажи високий будинок, низький», «У кого кроки ширше?».
• Вікна, двері, дахи будинків порівнюйте з геометричними фігурами.

На кухні.

• Під час приготування салатів інших страв, просіть дитину принести овочі або фрукти: принеси огірків на 2 більше ніж помідор, або моркви стільки  ж скільки у мене огірків.
• Постав на стіл тарілок, чашок та інше стільки, скільки буде гостей або допоможи поставити посуд до вечері.
• Якщо консервуєте овочі, зверніть увагу скільки уміщується помідорів в літровій банці, та в двохлітровій, де більше?
• Пограйте в гру «Відбери великі яблука (або картоплю) від маленьких».

В кімнаті.

• Пограйте в «Магазин іграшок», розставте іграшки в шафі за вашою вказівкою, наприклад : ведмедика на верхню полицю  в правий кут, машинку на нижню полицю  всередині між кубиками , м’ячик  поклади з правої сторони від ведмедика та інше.
• Читаючи книжку звертайте на номери сторінок, питаючи, яка буде наступна або , пригадай номер попередньої.
• Запропонуйте збудувати башточки з кубиків різної висоти, товщини.
• У грі «Водії» звертайте увагу на кількість кубиків у кузові машини, в якій більше , менше?
• Якщо дитина вагається що намалювати, намалюйте якусь геометричну фігуру і запропонуйте придумати, що це може бути і домалювати предмет.

Комп`ютер для навчання , а не гри.

В умовах формування відкритого інформаційно-освітнього простору  електронні засоби навчання дедалі  частіше стають невід`ємним  атрибутом навчального процесу. Упровадження інформаційно-комунікаційні технології в роботі з дітьми як один з ефективних дидактичних засобів на думку вчених, сприяє успішному розв’язанню завдань з розвитку логіко-математичної компетенції. Завдяки використанню ІКТ  вдасться зробити навчальний процес захопливим , сформувати у дітей інтерес до математичних знань. Педагоги  мають змогу заняття робити насиченими, які ефективно забезпечують  високу активність дітей під час пізнавальної діяльності. Сьогодні комп’ютер звичайно є в кожній родині.  Відповідно цього діти в 4-5 років вільно користуються інтернетом.  Але батькам  слід пам’ятати, що для дітей наслідки безконтрольного спілкування з інтернетом  можуть бути  дуже невтішними. Англійські дослідники Р. Вільямс і К. Маклін вважають, що застосування комп’ютерних ігор виправдане в тому випадку, якщо воно спрямоване на досягнення певного педагогічного результату, позитивно впливає на мислення, емоції, пам’ять дітей, їхню пізнавальну, мотиваційну і психомоторну активність.

Нині чимало фірм розробляють програм для дітей. Однак серед великої кількості програмної продукції замало якісної , що ґрунтуються на науково-педагогічних засадах.  Щоб електронні засоби стали ефективним інструментом навчання, потрібно  використовувати  розвиваючі ігри, які спонукають дитину до пізнання, розвивають до словесно – логічного мислення.  Під час гри  перед дитиною потрібно в невимушеній обстановці ставити дидактичні завдання , які вона має розв’язати самостійно, і дитина грає. Важливо, що під час ігор за комп’ютером  діти були розслаблені, розкуті, бо  так краще  опановують правила гри, розв’язують  її завдання. Обираючи навчально – ігрові програми для дітей , слід зважати  на їх відповідність віку дитини, художньо-естетичному сприйманню, допустиме  інтелектуальне  навантаження , відсутність негативних впливів на дитячу психіку.

Пропонуємо завдання розроблені на основі досліджень науковців психологів: Віри Котирло, Олександра Запорожця; методичних рекомендацій Олени Вархотової, Надії Стаденко, які запропоновані сайтами комп’ютерних ігор: http://www.900igr.ru ,   http://www.viki.ru .  Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких  процесів як увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення.

ІГРИ НА РОЗВИТОК ПАМ`ЯТІ, УЯВИ

« Лялька Оленка завітала у садок, в сукні купа загадок»

«Виклади картинку з кольорових паличок»

 «Квіткові пазли»

«Хто де живе?»

«Знайди відповідне місце»

«Знайди  метелику  будиночок»

ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ, МИСЛЕННЯ

«ЧАРІВНИЙ КИЛИМ»

«МАТЕМАТИЧНЕ МІСТО»

 «Яка ж цифра загубилась?»

 

«Зоопарк»  (викласти з геометричних фігур тварин)

 

«За покупками до магазину»

«Веселі сніговики»

 

«Посади квіти відповідно цифрі та фігурі»

«Розстав цифри відповідно кількості предметів»

 

«Порахуй чого більше, менше, порівну?»

«Постав  квіти у вазу»

 «Готуємо обід для друзів»

Індивідуальні картки для роботи з дітьми

 Індивідуальні картки:

«Що зайве?»

«Що де знаходиться?»

«Розфарбуй квітку»

 «Підбери клаптик до сукні»

«Рукавичка для дідуся»

« Матриця: складання прикладів»