Рекомендації для батьків групи раннього віку № 1″Сонечко”

Адаптація – це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий сад є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сформованих сімейних відносин, від умов перебування в дошкільному закладі.

Рекомендації батькам щодо адаптації дитини в дитячому саду.

Вперше віддаючи малюка в дошкільний заклад, батьки переживають за його долю. І це небезпідставно. Майже всі малюки в період адаптації до дитячого саду стають плаксивими, підвищується тривожність, багато хто починає часто хворіти. Дитині однозначно потрібна допомога дорослих: батьків і вихователів. Як же зробити адаптацію найменш хворобливою?

1. Привести домашній режим у відповідність з режимом групи дитячого саду, в яку буде ходити дитина.
2. Ознайомитись з меню дитячого саду ввести в раціон харчування малюка нові для нього страви.
3. Навчайте дитину вдома всім необхідним навичкам самообслуговування: вмиватися, витирати руки; одягатися і роздягатися; самостійно їсти, користуючись під час їжі ложкою; проситися на горщик.
4. Розширюйте “соціальний горизонт” дитини, хай він звикає спілкуватися з однолітками на дитячих ігрових майданчиках, ходити в гості до товаришів, залишатися ночувати у бабусі, гуляти містом і т.д. Маючи такий досвід, дитина не буде боятися спілкуватися з однолітками і дорослими.
5. Необхідно сформувати у дитини позитивну обстановку, бажання йти в дитячий сад. Малюкові потрібна емоційна підтримка з боку батьків: частіше говорите, дитині, що Ви його любите, обіймайте, беріть на руки. Пам’ятайте, чим спокійніше і емоційно позитивно батьки будуть ставитися до такої важливої події, як відвідування дитиною дитячого садка, тим менш болісно буде протікати процес адаптації. Уникайте обговорення при дитині хвилюючих Вас проблем, пов’язаних з дитячим садом.
6. У період адаптації вдома необхідно дотримуватися режиму дня, більше гуляти у вихідні дні, знизити емоційне навантаження.
7. У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
8. Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м’яким дотиком руки до чола.
9. Говоріть дитині вдома, о в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
10. Не загрожуйте дитині дитячим садком як покаранням за гріхи й неслухняність.
11. Пам’ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.
12. Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин. У перші дні відвідування садка не залишайте одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1 – 2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повертається.
13. Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім`ї, говорить дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від неї.
14. Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
15. Обов’язково повідомте вихователів групи звички та вподобання, про особливості здоров’я і поведінки вашого малюка.
16. Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнськи дбають про неї.

Симптоми емоційно-нервового напруження:

1. Часті неадекватні негативні емоції та емоційні стани – плач, капризування, плаксивість, тривала депресія, апатія, байдужість, знижений настрій, немотивовані напади гніву; високий індекс страхів; високий рівень загальної ситуативної тривожності; висока конфліктність з оточуючими, зокрема з дітьми.
2. Відсутність або мінімальний вияв позитивних емоцій, позитивної реакції на нові іграшки.
3. Відсутність чітко диференційованої емоційної реакції на різних людей.
4. Відсутність здатності відгукуватися на емоційний стан близької людини.
5. Надмірна інтенсивність і тривалість емоційного відгуку на емоційний стан близької людини.
6. Надмірна обережність і побоювання небезпечних предметів.
7. Знижена комунікабельність дитини (їй важко вступити в контакт із незнайомими людьми).
8. Зниження пізнавальної діяльності (практична відсутність реакції новини).
9. Знижена ігрова діяльність або її відсутність.
10. Малюнки на вільні теми, зазвичай у темних кольорах, песимістичного змісту.
11. Зміна рухової активності (підвищення або зниження).
12. Зниження або підвищення апетиту.
13. Проблеми зі сном (аж до безсоння).
14. небажання відвідувати ДНЗ.

Ознаки емоційного комфорту дитини під час перебування її в садочку

1. Бажання йти до дитячого садка.
2. Адекватний вияв емоцій дитиною, наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки.
3. Здатність дитини адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточення.
4. Висока комунікабельність дитини.
5. Висока пізнавальна діяльність та активність.
6. Активна ігрова діяльність.
7. Малюнки у світлих тонах.
8. Стабільність рухової активності – дитина рухлива.